Існуючі проекти змін до Конституції України майже не змінюють другий розділ Конституції «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина». Водночас цей розділ, на нашу думку, по-требує суттєвих змін. Так, більшість соціальних, економічних та культурних прав у тому вигляді, в якому вони записані в нині діючій Конституції, не є юридичними, реально захистити їх в суді неможливо. При цьому право на справедливий суд в повному обсязі взагалі відсутнє в Конститу-ції, окремі його аспекти розпорошені у кількох статтях. Формулювання прав і свобод не повніс-тю відповідає Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, відсутній принцип пропорційності втручання держави у здійснення прав. Враховуючи євроінтеграційні наміри України, було б варто узгодити проект Конституції із Хартією засадничих прав Союзу, на яку посилається підписаний в грудні 2007 р. Лісабонський договір – de facto юридична конститу-ція об’єднаної Європи. Так, доречно запозичити такі положення, як заохочення академічної сво-боди; вільне пересування осіб, товарів, послуг та капіталу; право громадян та інших осіб на до-ступ до офіційної та іншої суспільно значущої інформації; модернізовані в європейських доку-ментах права дітей і осіб похилого віку тощо...