У слуханнях взяли участь народні депутати, представники виконавчої влади, закордонного українства, діячі культури, громадськість.
Відкриваючи слухання, головуючий на засіданні Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, зокрема, зазначив, що за роки незалежності у парламенті вперше розглядаються питання ролі, місця і значення українців у світовій цивілізації. "Ми сьогодні повинні дати новий імпульс тому загальнонаціональному, культурно-просвітницькому проекту "Українці у світі", який започаткований у нашій державі і який повинен слугувати посиленню, поліпшенню патріотичного виховання нашого суспільства",- зазначив А.Мартинюк.
"Тема, яка заявлена сьогодні на парламентських слуханнях, є оригінальною, свіжою і несхожою на всі інші теми. Ми вперше за роки незалежності розглядаємо у парламенті роль, місце і значення українців у світовій цивілізації", - наголосив А.Мартинюк.
Перший заступник Голови Верховної Ради висловив побажання, аби учасники слухань "не забули, що на сьогоднішній день так сталося, що українців доля закинула у різні світи, у різні країни. І на сьогодні кожен третій українець знаходиться, на жаль, за межами нашої держави". При цьому А.Мартинюк зауважив: "На сьогоднішній момент десь понад 17 мільйонів українців проживають в десятках інших країн світу. І звичайно, вони залишаються українцями, в той же час вони є громадянами тих держав, де живуть і творять на користь тих держав, разом з тим звеличуючи нашу державу і нашу націю".
"Я думаю, що ми сьогодні в доповідях почуємо багато цінного і корисного навколо цього питання, якому потрібно буде надати імпульсу законодавчого. Ще раз наголошую, що на основі всебічного обговорення ми маємо знайти ті моменти, відбити ті позитивні тенденції, які варто врахувати в законодавстві, аби далі підкріпити та зміцнити тему, на яку ми будемо говорити сьогодні", - сказав А.Мартинюк.
Він висловив переконання в тому, що "поважний склад нинішніх парламентських слухань дає усі підстави сподіватися і на предметну фахову розмову, і на конкретні рекомендації, які пізніше ухвалить парламент для поліпшенні цієї ситуації у нашому суспільстві і за межами нашої держави".
Заступник міністра закордонних справ Руслан Демченко наголосив, що завданням проекту "Українці в світі", про який йтиметься під час слухань, є формування національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань сучасного українця; виховання його в повазі до нашого історичного минулого на прикладах видатних співвітчизників, духовних подвижників від Доби Київської Русі до сьогодення.
Народний депутат Петро Ющенко, ініціатор проекту, сказав, зокрема, що проект демонструє уклад українства, встановлення світової цивілізації на теренах сьогоднішньої України і за її межами, і включає в себе галузі: духовну, державотворчу, культурологічну, медичну, військову, літературознавчу, просвітницьку, науково-технічну. За словами доповідача, "назва України вперше згадується в Іпатівському літописі в 1187 році, де літописець розповідає про смерть князя Володимира Глібовича: "і плакали по ньому всі переяславці, за ним же Україна багато потужила". У своїй промові П.Ющенко зосередився на певних моментах української історії та характеристиці певних історичних постатей.
Заступник Міністра культури і туризму Вікторія Ліснича зазначила: "Проект "Українці в світі" є просвітницький, який потрібен нам як народу, що цінує свою історію, духовне коріння та любить свою землю. Цей проект ставить на порядок денний висвітлення визначальної ролі української інтелігенції у процесах суспільного розвитку, її місця у світовому цивілізаційному просторі".
За словами доповідача, українська національна духовна спадщина формувалася з надбань національної культури, створеної, як в Україні, так і за її межами. "Її творив талановитий і працелюбний народ, який залишив помітний слід у розвитку світової цивілізації. Українці у світі впродовж тривалого часу створювали мистецькі, художні, літературні цінності, що сприяло подальшому розвитку як європейської, так і світової культур",- зазначила В.Ліснича.
Голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Володимир Яворівський наголосив, зокрема, що "потрібно, в першу чергу, означити етнічних українців, які тут, в своєму рідному середовищі, утвердили себе і принесли славу нашій з вами нації і нашій державі". В "другому колі", за словами народного депутата, потрібно "означити видатних українців, які реалізували себе в чужих світах, і в першу чергу, звичайно, в Росії". Нарешті, сказав В.Яворівський, "треба було би розглянути ще одне коло - українців в дальніх, не слов´янських, світах".
Народний депутат Володимир Мойсик заявив, що мета слухань - "явити духовних подвижників українців від доби Київської Русі і до нашого часу, явити відомих і невідомих діячів у різних сферах людської діяльності, народжених Україною, які відіграли помітну роль у світовій історії", і, зокрема, назвав імена провідних історичних військових діячів, які, на його думку, є українцями.
Директор Інституту літератури Національної академії наук Микола Жулинський зосередив увагу присутніх на проблемі українців-мігрантів і зазначив, зокрема, що, за даними Світового конгресу українців, за межами України проживає біля 20 мільйонів етнічних українців; за даними ООН, сьогодні у світі працює майже 8 мільйонів українців, які виїхали з України в останні роки, передусім в роки незалежності. За його даними, в світі 47 мільйонів мігрантів, 10 відсотків яких складають українці. Виступаючий нагадав присутнім про те, що свого часу була затверджена "державна програма зв´язків з українцями за кордоном на 2007-2010 рік, для фінансування якої передбачалося близько 77 мільйонів гривень"."Де ці кошти?".- поставив риторичне запитання промовець.
Голова Товариства зв´язків з українцями за межами України "Україна - Світ" Іван Драч, зокрема, сказав: "Сьогодні ми повинні говорити про тих українців, які робили Україну, які думали про Україну, які віддали життя за Україну. І коли поруч дають Семена Михайловича Будьонного і Климента Єфремовича Ворошилова і поруч дають Олександра Петровича Довженка чи того секретаря обкому, якого він дуже любив, що він писав у щоденнику в своєму про цього секретаря обкому, то просто зверніться до того всього і зрозумійте. Давайте ж думати, що йдеться про національну українську державу".
Голова Європейського Конгресу Українців, перший заступник голови Світового Конгресу Українців (Угорщина) Ярослава Хортяні зазначила, що двадцятимільйонна українська діаспора, яка проживає в більше ста країнах світу, в 57 країнах світу створила свої національні громадські організації. "Світова українська спільнота має своїх представників в багатьох державах свого поселення: у парламентах, урядах; своїх вчених, митців та громадських діячів, і може, і вміє впливати на міжнародні установи, і головне - на формування позитивного іміджу України за кордоном. Шляхом донесення правдивих фактів до урядів своїх країн ми всіляко сприяємо, щоб незалежну Україну розглядали як запоруку стабільності в Європі",- підсумувала виступаюча.
Професор Національної музичної академії України імені Чайковського Євдокія Колесник акцентувала увагу присутніх на наступному: "Ми маємо берегти пам`ять про наших митців-подвижників, особливо нині, бо в умовах цивілізації мусимо зберегти свою самобутність і своє культурне середовище. Саме це завдання несе в собі унікальний культурно-просвітницький проект".
Народний депутат Григорій Омельченко, зокрема, підкреслив: "Кожна нація, яка є на планеті Земля, дана Богом, як і людина, представник своєї нації, свого народу. Кожна людина має свою національність - це етнічне коріння, свою душу це мова, пісні, культура, історія, традиції, звичаї, своя релігія, і свій дух - це спроможність відстоювати, боротися, і, якщо потрібно, то віддати життя за свою націю, за свій народ. Ця триєдина єдність - національність, душа і дух є сутністю кожної людини. Не забувайте про це. Прокинемося і спокійно скажемо своїм дітям, онукам, правнукам: ти є Богом даний українець за національністю, душею і духом. Усвідомивши це, ви відчуєте душевне полегшення".
Народний депутат Лілія Григорович повідомила, що зареєструвала законопроект, "щоб в парламенті депутати вчили історію, конституційне право, іноземну і українську мову. Бо якщо лікар не знає анатомії, він не буде анатом, а якщо депутат не знає своєї історії, мови, права, він є ніхто!".
Експерт з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський сказав: "Нам потрібно пишатися тим, що створила українська земляНе було би середовища, в якому виховувався чи українець, чи поляк, чи росіянин, чи єврей, не було би феномену, не було би нашого впливу.."
Голова парламентського Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський наголосив на наступному: "Якщо ми будемо продовжувати сприймати недоліки і державного управління, і економіки, і всі суспільні негаразди як даність, якщо фаталізм стане дороговказом нашого розвитку, то світ забуде не лише про досягнення українців, він про нас, які зараз тут теж, зможе забути. Будь-які реформи у нас не будуть сприйняті суспільством, якщо в ці реформи не будуть вірити. Лише орієнтація на успіх, на тих українців, які змогли і досягли, переведе кожного, відповідно і весь народ, з позиції постійного блукання на колію руху до мети".
Після виступів Петро Ющенко відповів на запитання присутніх.
На закінчення А.Мартинюк закликав присутніх до наступного: "Давайте зробимо наше життя в українській державі таким, щоб тих 20 мільйонів української діаспори не на відстані за нас заступалися, а стояли в черзі в українських посольствах за одержанням паспорта громадянина України".

(Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України)
http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article/news_left?art_id=228799&cat_id=46666