Тим не менше, Україні найближчим часом не бажано визнавати незалежність краю.
Реальною загроза "косовсьгого преценденту" є лише для тих держав, які (як і Сербія) мають на своїй території сепаратистські утворення, які не контролюються центральним урядом. А це якраз наші важливі партнери - Грузія і Азербайджан (Хочете доставку енергоресурсів в обхід Росії?).
Доречі, для самої Росії прецендент Косово не є таким небезпечним, адже наразі усі російські території адміністративно підконтрольні Москві (у тому числі і Чечня). Наявність партизанського руху не дає підстави вимагати від світової спільноти незалежності - потрібний реальний контроль над територією! Також далеко не кожна етнічна меншина, яка мріє про незалежність, готова пройти кривавий шлях війни з центральним урядом за опанування територією. Принаймі, на просторах Європи я не бачу етнічних рухів, які реально готові до такого сценарію.
Таким чином, усі міркування про панічний страх РФ перед визнанням незалежності Косово є значно перебільшеними
Просто Путін прорахував вигідну комбінацію, коли будь-яке вирішення питання (визнання чи не визнання Косово), за умови прецендентності випадку, буде на руку Росії. Якщо Косово визнають, тоді відкрита дорога до визнання Абхазії, Південної Осетії, Нагірного Карабаху та Придністров'я. А такий регіон, як Кавказ, думаю, для РФ є більш важливим ніж Балкани. Усі розмови, особливо з боку США, про неможливість застосування косовського преценденту є непереконливими.

І наостанок. У Вірменії майже відбулися президентські вибори. Вже майже ні в кого не виникає сумнівів, що переможцем буде яструб з команди Кочаряна - Серж Саркісян (до речі, колишній президент невизнаного Карабаху). У зв'язку з визнанням світовою спільнотою (хоча б найвпливовішою його частиною) незалежності Косово та приходом до влади у Вірменії більш радикального керівництва, думаю у Азербайджана залишається останній шанс повернути собі Карабах. А розмови про можливість і бажаність початку нової війни з вірменами все частіше лунають у Баку з найвищих трибун

Добавлено (20.02.2008, 12:29)
---------------------------------------------
"... (до речі, колишній президент невизнаного Карабаху)..."

Мається на увазі колишній президент НКР Роберт Кочарян, а Саркісян і тоді був його важливим заступником

Як на мене, зупинити цю тенденцію можна одним з наступних способів:
1. Переконати Сербію "відпустити" Косово. Наголошую, переконати мирними засобами, інакше все зводиться нанівець!
2. Переконати Косово погодитись на суперавтономію в рамках Сербії. За наявних обставин серби підтримали б цей варіант.
3. Окупувати остаточно усю Сербію та Косово (НАТО ?) та запровадити окупаційний режим під міжнародним наглядом, усунувши сучасні керівництва Сербії та Косово.
4. Залишити як все було до моменту визнання Косово іншими державами.

Кожен з цих варіантів локалізує проблему виключно Балканами та не дає підстав для надій сепаратистів, що можна вирішити питання незалежності в обхід згоди метрополії.
Однак, кожен з цих варіантів є дуже складним для застосування, майже нереальним!

Щодо "таємних планів США" - питання дискусійне

Ще раз наголошую, варіант Косово стосується лише тих сепаратистів, які реально контролюють територію, або готові розпочати війну за такий контроль. Окремих гарячих голів з Сєвєродонецька чи Бахчисараю сценарій Косово наразі не стосується!

Взагалі, розміри певної етнічної/релігійної/тощо спільноти практично не мають жодного значення, якщо лідери цієї спільноти серйозно перпеконали її представників, що їм потрібна незалежність.

Причини для виникнення сепаратизму можуть бути найрізноманітнішими - не обов'язково солідна історична традиція!

Давайте поглянемо на невизнані "незалежні державки" Південного Кавказу. Абхазія та Пд.Осетія мають спільний кордон з РФ, але реально цього кордону не існує - на цих територіях в обігу російський рубль, там російські миротворці, ... взагалі все під російським контролем. Для РФ ці утворення не є нестабільними. Складніше з Нагірним Карабахом, але це утворення також на 99% залежне від Вірменії - стратегічного партнера РФ на Кавказі. До визнання світом Косово, Росії було начебто не зручно визнавати незалежність цих республік. Тепер є "косовський прецедент". Звісно, РФ не визнає самопроголошені республіки Пд. Кавказу вже завтра, але тепер Росія зможе ефективніше впливати (через шантаж) на Грузію та Азербайджан.
Чечню згадувати не треба, там у найближчій перспективі нема кому проголошувати незалежність.

У мене навіть сумніви, чи є взагалі справжньою метою сучасної чеченської герильї проголошення незалежності?
Раджу почитати Мовладі Удугова на сайті КавказЦентр

P.S. Сегодня ехал в плацкартном вагоне, такое впечатление, будто на симпозиуме побывал.

Добавлено (20.02.2008, 18:21)
---------------------------------------------

Перший і третій варіант я сумніваюсь,він не є вигідним нікому. Сербія ніколи не признає цього, хоча на автономію піде. 2 варіант повністю можливий і на мою думку найбільш актуальний в даний момент. Третій - може спровокувати значну кількість зіткнень, зокрема на релігійному грунті і на цьому досить гарно зіграють екстремістські організації задля досягнення своїх цілей (згадайте 1999 рік, повний провал НАТО). Четвертий - можливий, але вічно затягувати з даним питанням не можна. Рано чи пізно прийдеться його вирішувати.

Добавлено (20.02.2008, 20:16)
---------------------------------------------
Marxist,
Так не слід плутати, але в міжнародному праві не визначено: Що таке право держав на цілісність і що таке право народів на самовизначення, а основне, де ця межа проходить.
Щодо Росії, то Росія і раніше не підтримувала Косово у праві на самовизначення. Хоча позиція у США була іншою.
Щодо України то це ігри політиків, Україну ділять лише політики а молодь і науковці вважають що є єдина і не подільна держава, наша, рідна. І те що політики продумували ці всі речі спонтанно свідчить хоча б той факт, яка абревіатура була створено, смішно, але факт лишається фактом.

Добавлено (20.02.2008, 20:32)
---------------------------------------------
Gerni,
Svitlychnyi,
ЧАСТИНА ТЕКСТУ ВАДАЛЕНА АДМІНОМ, БО МІСТИЛА ОБРАЗИ НА АДРЕСУ УЧАСНИКІВ ДИСКУСІЇ. ПРОСИМО АВТОРА НА ПОДАЛЬШЕ ВЕСТИ ДИПЛОМАТИЧНІШЕ про відділення ніхто і слова Вам не каже. Яким би модним не був Донбас з його потенціалом, всерівно, у нас залишається досить потужна централізація влади, яка зосереджена в Києві. І після відділення, два роки, як мінімум потрібно буде щоб друкувати бланки і створити органи правління (в нас же ж бюрократія процвітає ). А ще кілька років на досягнення договорів про поставки тих самих труб і т.д. й т.п. Ви з своїм потенціалом нічого не зможете реалізувати+ під питанням чи визнає вас хтось як окремого і справжнього субєкта МВ і ЗП. Крім того, якщо якісь такі ідеї і будуть, то це буде схоже на сучасну ситуацію в Тирасполі. Тому не слід навіть починати таких розмов, які не мають на даний момент під собою сенсу і гнати бочку на західняків. Слава Україні!!!