Хоча, часто можна почути, що «нема такого ВНЗ», де б готували молодих політиків», ми відповімо на це, що «політики не шукають легких шляхів» і готові вчитися самі. Адже сталим є той факт, що інформація, що подається у сучасних українських внз, є неповною і не має під собою сучасної управлінської бази.

Навпаки, часто саме адміністрація стає на заваді реалізації практичного потенціалу управлінців, не даючи змоги працювати в політичній сфері, обмежуючись лише «ручним самоврядуванням». Звичайно, все залежить від специфіки навчального закладу і типу управління.
Але треба задати собі питання в тому сенсі, що невдахи-управлінці готують таких же невдах по життю, примушуючи працювати по старим стандартам і не даючи особистості лідера не те що проявитися, а само реалізуватися.
Саме в таких умовах і росте майбутня політична еліта країни. В даному випадку під словом «еліта» мається на увазі саме «self-made» формат, коли особа пройшла через терни до «місця призначення» – того місця і в той час, де вона необхідна для виконання так званої народової функції – забезпечення захисту, підтримки і розвитку свого народу.
 
Повернемося до нашого засідання, або навіть зустрічі – адже всі засідання проходять в неформальній атмосфері спілкування за гарячим чаєм і втомленими посмішками – адже засідання проходило ввечері в п’ятницю – після важкого, але плідного тижня. Позитив таких зустрічей в тому, що сама атмосфера неформальності, і одночасно актуальна, навіть можна сказати, «наболівша», тематика є базою для плідного спілкування і ефективної роботи. До речі, щодо плідного спілкування – питання в тому, чи взагалі спілкування може бути плідним. Відповідь лише одна – Вам варто прийти і пересвідчитися в цьому. 
Серед попередньо зареєстрованих учасників – представники влади, чимало активістів громадських і політичних організацій. Загалом, за інституціональною складовою маємо такий зріз – Секретаріат Президента України, Київський інститут стратегічного розвитку, Молодий Народний Рух, КММО «Батьківщина молода», ДСС «Студентська Платформа» Громадська ініціатива «Воля», Центр політичної освіти, Спілка молодих політологів України, Фонд сприяння розвитку здібної та обдарованої молоді, Європейський рух,  Клуб молодих дипломатів, Європейська молодь України, Українська студентська спілка та чимало інших.
Звичайно, серед усього переліку зареєстрованих були не всі, проте це є додатковим стимулом для наступної активної участі у засіданнях. За принципом «вільного простору», фактично, хто мав бути, той і був.
Окремо висловлюємо подяку організаторам засідання  - Центру політичної освіти і Фонду імені Фрідріха Еберта за прекрасну можливість і якісну платформу для зростання молодих політиків.
Зустріч почалася з вітального слова Стефана Хробота – Директора Регіонального представництва фонду імені Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі, та звернення Стасевича Олексія – представника Центру політичної освіти.
Важливою інформаційною базою для спілкування стали результати експертного дослідження  «Пять перших кроків молодої людини для побудови політичної кар’єри». На думку головного редактора громадсько – політичного тижневика «Коментарі», В.Денисенка, існує 5 шляхів досягнення мети молодого політика. «Перший – це шлях європейського зразка, коли людина походить усі щаблі партійного життя». Другим варіантом виділено шлях «клоуна»- особи, що згодна виконувати найбезглуздіші витівки і висловлювати ідіотські ідеї. До третього виду належать особи, що приходять до влади чи її підмостків через те, що є «особливо наближеними» до «еліти». Четверта дорога до влади – через батьків. П’ятий шлях окреслений через осіб, що «зробили себе самі» у цьому житті.
В той же час Головний редактор Інформаційного Агентства УНІАН, О.Харченко виділяє, що серед  нового покоління український політиків дуже мало економістів, але багато юристів і професійних бовтунів.
Але прогноз все ж таки позитивний. За словами О.Харченка, «Але, врешті, сьогодні накопичується критична маса молодих людей із доброю освітою і амбіціями. Конкуренція між ними їх змусить бути більш порядними. У свою чергу після 2010 року саме суспільство вже повинно буде відпрацювати механізми приведення до влади якісно інших людей».
Таким чином, приведена аналітика стала приводом для дискусії і приведення  власного досвіду проходження по політичним щаблям партії. Оскільки існує чимало форматів просування в політичному середовищі. Адже, як згадувалось, можна пройти по всім щаблям від простого функціонера до керівника підрозділу, та мирно чекати свого часу. Проте, невідомо, коли той час настане і взагалі, чи існуватиме політична сила до часів твоїх мрій?
Чи потягнуться до тебе твої однолітки і взагалі – електорат?
Приводом для цікавої дискусії була і позиція екс-спікера А. Яценюка, де сторони обговорювали те, як молодому управлінцю важко вижити в українських політичних реаліях, а також його як постать і приклад до наслідування й мотивації для майбутніх політиків.
 Чимало розмов було про інноваційну модель розвитку України і бачення даної моделі різними політичними силами. А чи існує взагалі бачення політичними силами інноваційного розвитку України?
Чи не слід задуматись про інновації і інвестиційну привабливість країни для оновлення внутрішньої системи і налагодження зовнішніх зв’язків?
І знову думки зводились до необхідності інноваційного розвитку, особливо в контексті європейського бачення 2009 - го року періодом популяризації інноваційних практик і ідей.
Проте що робити, як всередині країни нема порядку? Кого можна запрошувати в Україну, якщо люди бояться сюди їхати через навіть не через відсутність якісно розробленої інфраструктури, а політичну нестабільність, що може тягнути за собою непередбачувані наслідки.
 Внутрішній порядок і взаємодія. Одне діло – неможливість співпраці, а інше – аналіз роботи владних інституцій, які, фактично, дублюють роботу одна одної. А все для чого? Для утримання штату управлінців і особливо наближених для забезпечення просування власних інтересів. Як-то кажуть, як не розумом, то силою. В даному випадку, як не якістю, то кількістю, на превеликий жаль. Так, в процесі дискусії було визначено, що дотримання стандартів якості управління – один із важливих інструментів для роботи з державними управлінцями сучасної України, а також в процесі підготовки майбутніх лідерів.
 Кожне засідання добігає свого кінця, не винятком було і наше зібрання. Проте вже наприкінці, підводячи підсумки, сторони розділилися в думках: чи необхідно створювати нову політичну силу, що захищатиме інтереси молоді, або все ж таки підтримати наявні політичні сили, при цьому забезпечуючи розвиток молодих політиків шляхом залучення в експертних груп? Питання неоднозначне, тому воно породжує ще одне питання – яка все ж таки ціль: створити умови чи створити структуру? Одвічне філософське питання. 
 Хоча можна зробити лише один висновок: хто до чого гаразд, той те і робить, незалежно від того, чи це структура, чи інфраструктура. У кожного своє призначення і наша задача – допомогти розкритися кожному і разом досягти більшого. Синергія як-не-як…
 Але тематика синергізму, а тим паче в Україні – це вже питання одного із майбутніх засідань. Сподіватимемось на це.
 Успішної роботи!