Значення малого підприємництва має концентруватися на створенні робочих місць та стимулювані самотійної економічної діяльності.
Державі слід залучати вивільнені людські ресурси до підприємницької діяльності. Ефективно здіснити цей крок можна виключно при лібералізації процедур ведення господарської діяльності, скоротивши процедури бухгалтерського та податкового обліку, спрощення правил ліцензування та перевірок, спрощення правил сертифікації, інших норм технічного регулювання. Окрім інших позитивних наслідків, це дозволить усунути непродуктивні витрати часу суб'єктів господарювання.
Слідом за спрощенням процедур ведення підприємницької діяльності крокує реальна децентралізація та деконцентрація влади на рівень місцевого врядування.
Криза спричинила потрібний по своїй суті процес реструктуризації бізнесів, який є супутнім процесом оздоровлення економіки, однак, в цей час важливо, аби створювалися нові робочі місця та народжувалися нові бізнеси.

Серед першочергових оперативних кроків по сприянню розвитку малого бізнесу наступні:
- полегшення доступу до фінансових ресурсів шляхом зменшення облікової ставки НБУ, стабілізація курсу гривні, вдосконалення та поширення державних механізмів гарантування кредитів малого підприємництва.
- зменшення адміністративних бар'єрів для розвитку бізнесу через скорочення всіх видів контрольних перевірок, декларативний метод видачі дозволів та інші заходи дерегулювання адміністративної діяльності.
- зменшення податкового навантаження через введення єдиного соціального внеску у розмірі не більше 25% від Фонду оплати праці, спрощеного мехаізму поверення ПДВ.

Актуальними для стратегічного реформування підпримницької політики є кроки, викладені у "Посланні від бізнесу до державної влади України", підготованому Радою підприємців при Кабміні у 2006 році.