22:11 25 червня - лекція Йоанни Варші (Польща) "Варшавський стадіон і Ярмарок Європа.." | |
25 червня, четвер, 17:00 у Центрі Сучасного Мистецтва (вул. Сковороди 2, Староакадемічний корпус НаУКМА) Фундація Центр Сучасного Мистецтва та Польський Інститут у Києві в рамках програми "Зовнішні зв’язки" представляють лекцію Йоанни Варші (Польща) "Варшавський стадіон і Ярмарок Європа – живі мистецькі проекти на закинутому комуністичному стадіоні та довколишньому базарі"
Під’їжджаючи до Варшави на автобусі зі сходу чи з далекого сходу, подорожні обов’язково опиняються на автобусній станції Варшава-Стадіон, яка геть схована між кіосками і розкладками базару "Ярмарок Європі". Подорожній дістає змішані й суперечливі відчуття того, чим Варшава, на жаль, не є.
Стадіон 10-тиліття у Варшаві було збудовано 1955 року з руїн війни – поруйнованої Варшави. Він постав, аби упродовж 40 років зберігати добре ім’я комунізму. Всередині 1980-х його перестали використовувати для спортивних подій і він почав занепадати, перетворюючись на пост-комуністичний фантом. На початку 1990-х його "відживила" в’єтнамська інтелігенція, продавці та російські торгаші – піонери капіталізму, котрі встановили розкладачки з найрізноманітнішим крамом на трибунах Стадіону. Впродовж останніх 20 років зруйнований Стадіон і довколишній базар – де тепер будують до Євро-2012 – були єдиним багатокультурним місцем у місті, своєрідним складом біографій і обладнання, а також головною несподіваною туристичною принадою. Це місце перетворилося на місто у місті: азійське, українське, російське містечко, дикий сад, царина тимчасовості й дешевих покупок, робочій табір археологів і ботаніків, рай для Свідків Ієгови та багатьох інших. Його відмінна логіка, гетерогенність, тривала (не)присутність посеред пост-комуністичної Варшави, невидимість в’єтнамської меншини, дебати довкола побудови нового Національного стадіону і брак критичного обговорення польського повоєнного архітектурного спадку – все це надихнуло Йоанну Варшу на кураторський проект "Завершення Стадіону Х" (Finissage of Stadium X) і подальшу публікацію збірки "Стадіон Х: місце, якого ніколи не було". Проект 2006 року "Подорож до Азії: Акустична прогулянка в’єтнамським сектором Стадіону 10-тиліття" Анни Ґаєвської, Йоанни Варші та Нґо Ван Туонґа та серія з 6 "епізодів" "Завершення Стадіону Х" 2007-2008 – "Бонєк!" Массімо Фурлана, "Інспекція на місці", "Кінець "Ярмарку Європа" – дебати", "Передачі Радіо Стадіон" Radio Simulator та backyardradio, "Забивання паль" annas kollektiv і "Шенґен" Schauplatz International – все це були суб’єктивні подорожі митців, спортсменів і активістів у реальність Стадіону, "якого вже немає". Фундація Лори Палмер (Laura Palmer Foundation) працює на межі між вигадкою та реальністю. Позичивши свою назву в героїні, чия ключова відсутність організує дію фільму Девіда Лінча, ця група продукує акції, ситуації, концептуальні виставки, інтерактивні події та перформанси. Поєднуючи реальне життя і наукову фантастику, протистоячи досвіду та його репрезентаціям, вона ставиться до кураторства як до мистецької форми. "Лора Палмер" була створена як незалежний мистецький лейбл 2007 року. Йоанна Варша (1976) – кураторка на межі виконавського та інтерактивного мистецтва і щоденного життя. Директорка постановочних ситуацій. Вона керує "Фундацією Лори Палмер", що її назва походить від персонажа, довкола якого організована дія фільму Девіда Лінча "Твін Пікс". Лейбл продукує акції у публічному просторі, концептуальні виставки, інтерактивні події, перформанси. Варша закінчила Театральну академію у Варшаві та навчалася в Університеті Париж 8 на відділенні танцю та перформансу. Вона працювала з Центром Помпіду, Kunstlerhaus Stuttgart, Belluard Festival, Галереєю Мангетен у Лодзі, Національним музеєм у Кракові, Мистецьким центром Брока та провідними театрами Варшави – TR Warszawa і Новим театром. Вона є редакторкою збірки "Стадіон Х: місце, якого ніколи не було" (2008). Програма "Зовнішні зв’язки" Фундації ЦСМ – це постійний діалог з європейськими митцями й культурними активістами. Це програма відкритих лекцій і дискусій, спрямованих на розширення українського культурного контексту. Завдяки "Зовнішнім зв’язкам" ЦСМу та його партнерів відбулися дискусії, зокрема, із Катажиною Козирою (Польща), Дмітрієм Ґутовим (Росія), Зораном Пантелічем (Сербія), Владіміром Усом (Молдова) і Наташею Бодрозіч (Сербія) – проект INTERVENTIONS3, Зоф’єю Махніцькою (Польща), Міхаєлем Блюмом (Австрія), Аллою Вайсбанд (Білорусь) та іншими. Лекція Йоанни Варші стала можливою завдяки проекту тренінгів CASE STUDY, підтриманому Шведським інститутом в рамках програми SWIZHE, Посольством Швеції в Україні, Польським Інститутом у Києві. CASE STUDY – це перший проект із системи професійних тренінгів для українських культурних операторів. Його мета – виробити спільну культурну мову з європейськими партнерами. Проект складається з двох тренінгових блоків. Перший – "Інституційний розвиток культурних організацій" – відбувся у Донецьку 25-28 травня. Другий – "Мистецькі проекти в публічному просторі" – пройшов у Івано-Франківську від 21 до 24 червня.
Інституційний партнер Фундації Центр Сучасного Мистецтва: Національний університет "Києво-Могилянська Академія". | |
|
| |