В Тірані | Німеччина | 6 хв. | Роберто Ан’ярі-Россі
Ольга – дівчина з Росії, яка працює повією в Німеччині, але вона мріє одного дня опинитися поза Тіраною для кращого життя...

Бінго | Нідерланди | 17 хв. | Tімур Ізмаїлов
Троє товаришів по нещастю – молдаванин, росіянин та чеченець – працюють на одного підпільного турка-субпідрядника в Голандії та допомогають один одному вижити.

Симпатичнісимпатичнісимпатичні | Aвстрія | 2 хв. | Клеменс Коглер
Симпатичні маленькі створіння кажуть про речі, які зазвичай є табу в суспільстві.

Наші | Нідерланди | 26 хв.| Дайя Кенен
«Наші» - це назва елітного молодіжного руху, створеного Володимиром Путіним. Фільм показує цих «обраних» у літньому таборі, яким судилося стати менеджерами та політиками для Росії як світового лідера 21-го століття.

Я не хочу танцювати | Німеччина | 7 хв.| Еві Гольдбрюннер та Йоахім Доллхопф
Десь в зоні бойових дій: троє німецькіх солдатів запросили місцеву дівчину в клуб, якщо вона з ними потанцює. Солдати не зможуть впоратись з її відмовою.

Привиди | Фінляндія | 15 хв.| Ян Іяс
Морган Деверо, шукач притулку, танцює на даху колишньої фабрики з виготовлення конвертів, яка стала будинком для біженців. Він не знає як довго він тут пробуде. Його життя перетворюється на застій: "Я не помер, я тільки існую”.

Залишений позаду | Німеччина, Польща | 15 хв. | Фабіан Дауб та Андреас Графенштейн
Вугільні шахти у Вальбжисі (Польща) зачинені. Але одна парочка відмовляється це прийняти і йде копати заради Чорного Золота. Часто вони ризикують своїм життям.

Berlun | Німеччина, Туреччина | 6 хв. | Езгі Кілінхаслан
Автопортрет студента із Стамбулу, показуючий дивні стереотипи берлінців щодо турків.

Я гей | Швеція | 15 хв. | Ніколас Коловос
Алекс вирішив розкрити свій великий секрет. Він гомосексуал і зараз він сидить перед своєю родиною.

Муха | Німеччина | 26 хв. | Пьотр Й. Левандовські
Сара робить документальний фільм про Діму, який був депортований з Німеччини. Між ними починається любов...

«My. Europe» - 4 випуск: запрошує Вас у подорож плеядою міжкультутурної комунікації та Європейською мрією! Разом з Громадянином Європи фестиваль заохочує до виховання ініціативної молоді, показуючи як соціальні та культурні спільності, так і відмінності на екрані. «Ми не знаємо, чи зможе «My.Europe» змінити світ, але показуючи різні розміри кожного часу ми намагатимемося відповісти на це питання».

Зростаючу видимість «My Europe» забезпечують загальноєвропейські партнери та 20 інституцій по цілому континенту, де проходять покази Фестивалю. Намагаючись збагатити динамічну, відкриту та мультикультурну аудиторію Фестиваль співпрацює із партнерами різного типу: серед них кінотеатри, університети, молодіжні організації, національні культурні агенства не лише таких метрополісів як Берлін, Париж чи Афіни, але й таких віддалених міст, як Кашкайш (Португалія) чи Бад-Ендорф (Німеччина). Показуючи програму в різних місцях по всій Європі ми маємо за мету звести історію «My Europe» лицем до лиця з різною аудиторією, де є віра у європейські цінності.

Серед гостей клубу – представники правозахисних організацій, та експерти, які опікуються тематикою європейської інтеграції України.

Метою медіа-кіноклубу є популяризація демократичних і соціальних цінностей шляхом показу переважно документальних фільмів та проведення публічних дискусій за участи громадсько-активних журналістів та запрошених експертів на важливі соціальні теми, підвищення журналістського інтересу до зазначених тем, наближення представників експертного середовища до медійників та привернення уваги громадськості до світового та українського документального кінематографу.

Медіа-кіноклуб збиратиметься у новому приміщенні арт-галереї "Худграф"за адресою: бульвар Т.Шевченка, 33 (вхід до бізнес-центру, 2ий поверх). Реєстрація: Ольга Веснянка, vesna@prostirzmin.org, 050 3346604.

Довідка про програми Фестивалю «My Europe»:

Європейська політика і політики
Цей відділ програми традиційно включає фільми, які відображають погляди, з якими політики та суспільство мають справу в межах Європи та за її кордонами у 21 сторіччі. Як і в минулорічній програмі, ситуація з біженцями та людьми, які приїхали в пошуках кращого життя до іншої країни є домінуючою темою. Режисери оповідають особисті історії, які також віддзеркалюють, що Європа 20 років після революції 1989 стає все більш і більш мультикультурною громадою. Біографії багатьох режисерів також це доводять.

Режисер фільму «Бінго» Тімур Ізмаїлов народився у Айзербайджані, виріс у Туреччині, а здобув освіту у Нідерландах, і показує долю трьох іноземних робітників на зруйнованій голандській ділянці. Вони не мають контрактів, соціальної безпеки, і коли трапляється нещасний випадок, головний герой фільму має ухвалити рішення. Ольга, російська повія у фільмі Роберто Аньярі-Россі «В Тірані», мріє змінитись. Також живучи у Німеччині, вона мріє поїхати до Албанії в пошуках кращого життя. Жінка також є головним персонажем фільму «Я не люблю танцювати» Еві Голдбрюннер та Йоахима Доллхопфа. Коли вона відмовляється потанцювати із німецькими солдатами, вони її переслідують через обстрілюваний простір і тільки одна річ заваджує їм зґвалтувати дівчину.

Документальний фільм «Привиди» Яна Іяса показує життя біженців з іншого боку. Шукач притулку Морган Деверо живе на звичайній фабриці з виготовлення паперових конвертів у Фінляндії, яка стала будинком для біженців. Також він живе у безпечній країні, він відчуває, що його життя стає застоєм і у нього немає майбутнього. Майбутнє Росії – тема фільму Даї Кенен «Наші». Голандська режисерка відвідала літній табір руху «Наші», елітного молодіжного руху, створеного Владіміром Путіним, для тренувань майбутніх лідерів Росії, яка готується стати світовим лідером 21 сторіччя. Фільм Клеменс Коглер «Симпатичний симпатичний симпатичний» - щось на кшалт комічного рельєфу – цього року провокативна позиція в секції «Політики і політика». Натхненням режисера з Австрії стали навчальне відео для дітей та японський феномен «Каваї». Проте в «Симпатичний симпатичний симпатичний» це не звуки тварин або лікування яке треба вивчити, але більш дорослі теми.

Жити в Європі
Життя в зовнішніх сферах суспільства – велика тема цього року в секції «Життя в Європі». Це життя мобільних людей, які зустрічаються із своєю іншістю у суспільстві в країні, де вони живуть. «Берлан» - дуже особистий автопортрет молодої турецької дівчини, яка приїхала в Берлін вчитися і яка зустрілася із різного роду стереотипами. «Муха» Петра Л. Левандовські – історія амурного сп’яніння між нелегалами від російського та німецького режисерів.

Але є більше людей, які живуть за кордонами суспільства: «Залишений позаду» - документальний фільм про польських шахтерів, які працюють нелегально в закритій вугільній шахті, щоб якось створювати свій заробіток. Цього року секція «Жити в Європі» - це документ невирішених проблем європейського суспільства. Деякі з цих фільмів пропонують лише відчай без порятунку, але також і багато гумору та віри в збереження людяності.