Головна » 2009 » Грудень » 26 » Умови пошукового конкурсу «У нас одне коріння»
20:14
Умови пошукового конкурсу «У нас одне коріння»
У конкурсі можуть узяти участь усі охочі незалежно від віку та країни проживання і подавати свої роботи одразу на кілька номінацій. Заявки та конкурсні роботи приймаються із 10 грудня 2009 року по 10 березня 2010 року.
Далі, з 10 березня по 10 квітня 2010 року, визначатимуть переможців, які отримають грошові нагороди: Перша премія становить 10 тисяч грн., друга — чотири, третя — дві тисячі.
У конкурсі передбачено номінації:
— «Мій рід». Історія власного роду (родовід–оповідь; родове дерево–поколінний розпис).
— «Я знаю історію своєї родини» — підномінації для школярів 1–4; 5–8 та старших класів; «Навчаю гордитися родом» — підномінація для вчителів шкіл.
— «Мій край». Власні знахідки, дослідження, які стосуються історії рідного села чи міста.
— «Мій погляд на історію». Цікавий погляд на історичну подію або видатну особу.
— «До галереї видатних українців». Пошук видатних особистостей, які могли б поповнити галерею портретів «Українці у світі».
Заявки направляти на конкурс поштою на адресу оргкомітету: м.Київ, вул. Хрещатик, 7/11, к.301, офіс ВО «За помісну Україну!», проект «Українці у світі», а також електронною поштою на e–mail: ukrainians–world@ukr.net; копія на e–mail: lesechko@ukrdim.org.ua. Деталі конкурсу — на сайті www.ukrainians–world.org.ua.

Українці — вожді... індіанців
Про українців недаремно сказано: «Нашого цвіту — по всьому світу». Та ще якого! Українці керували арміями та державами, створювали мистецькі шедеври світового рівня та робили сенсаційні відкриття у різні віки. Серед наших земляків — перший на всіх східно–слов’янських теренах доктор медицини, піонери світової хірургії, нобелівські лауреати та оскароносці. Автор найбільшого у світі мосту через Міссісіпі, основоположник учення про біосферу, творці реактивних двигунів, ракетної техніки та теорії космічних польотів, винахідник гелікоптера та першого рамкового вулика — це все українці. Казимир Малевич, Ілля Рєпін, Петро Чайковський, Ісаак Дунаєвський, Серж Лифар, Іван Піддубний, Павло Попович — усі вони народжені на нашій землі, нашої крові. Канцлери, флотоводці, патріархи, міністри, кардинали, царі, королі, звитяжці духу, вожді індіанського племені та чемпіони світу із сумо — їх тисячі й вони українці...
Віднайти славетні імена, що припали пилом історії, — таке благородне завдання стоїть перед проектом «Українці в світі», започаткованим Всеукраїнським об’єднанням «За Помісну Україну!». Перші результати цього проекту — експозицію портретів «Українці у світі» — вже можна було бачити в Українському домі: по зернині небайдужі меценати збирали інформацію, шукали портрети видатних українців, аби створити вражаючу колекцію постатей з українським корінням.
На досягнутому благодійники зупинятися не збираються й оголошують всеукраїнський пошуковий конкурс «У нас одне коріння». Так, кожен охочий українець — від школяра до науковця — може дослідити власне генеалогічне древо, історію рідного краю чи віднайти видатну особистість, яка могла б поповнити галерею портретів «Українці у світі». Переможці конкурсу отримають вагомі грошові винагороди.
«Усе необхідно відновити»
Автори проекту переконані: пошуковий конкурс сприятиме самоідентифікації українців. А про серйозний рівень творчого змагання свідчить і склад журі. Очолює його Петро Ющенко, народний депутат України, голова ВО «За Помісну Україну!». Оцінювати пошукові роботи будуть також і заступник міністра культури і туризму України Ольга Бенч, президент Національного університету «Києво–Могилянська академія» Сергій Квіт, заступник директора Інституту історії НАН України Станіслав Кульчицький, онук Івана Франка Роланд Франко та інші експерти. «Якщо мільйони українців шукатимуть своє коріння, вивчатимуть історію родини, вони обов’язково знайдуть і свій особистий зв’язок із персонами, які є основою «українського пантеону», і відкриють нові цікаві сторінки історії своєї країни та народу», — переконаний Петро Ющенко. З ним згоден і ректор «Могилянки» Сергій Квіт: «Не так багато українців знає своїх прадідів чи їхніх батьків. Ми дуже багато втратили саме за радянський період, коли знищувалися архіви, коли створювався якийсь незрозумілий «радянський» народ. Ми не мали об’єктивної інформації, «відірвалися» від свого коріння, і тепер усе необхідно відновити».
Журналіст і один із членів журі Ірина Лукомська переконана: саме приватний інтерес до себе як до представника роду здатен спровокувати інтерес до історії країни: «Щоб людина відчувала причетність до історії власної країни, треба зробити так, щоб ця історія сприймалася як її власна». А починати потрібно, мовляв, ще зі шкільної лави: стимулювати школярів, щоб записували спогади своїх мам–тат та дідусів–бабусь, учити дітей вимальовувати свої родові дерева та віднаходити інформацію про свій рід з архівів: «Школа зробила б велику послугу і державі, і кожному її громадянинові, допомагаючи відчути гордість за свій рід. А горда людина — це вже не «гвинтик», її складніше принизити і нею складніше маніпулювати».
Категорія: Конкурси та вікторини | Переглядів: 4090 | Додав: dipcorpus | Рейтинг: 4.0/2